Ну а саме цей аромат змусив мене звернути увагу на бренд. За нереально гарним флакон ховається не менш гарний аромат. На огляді Soie Malaquais від @driesvannoten.
Це відсилка до бутику бренду на набережній Малаке у Парижі.
«Текстура була настільки плинною, що зливалася зі шкірою» – так
парфумер описує шовкові сукні Дріса, якими вона надихалася.
Досить впевнено і на контрасті відкривається аромат. Чорна смородина і бергамот створюють щось схоже до чаю ерл-грей з ягідною кислинкою. Досить бадьоро.
Серце – однозначно найцікавіша і найскладніша частина. Головний фокус на текстурному акорді шовку. Це не звичайна нота, він дифузний, трохи пудровий, майже кашмерановий. Під шовком проступає троянда – мʼяка, навіть абстрактна.
База темно-солодкувата. Тут смажений каштан – крохмалисто-теплий, ніби щойно з вогню, переплітається з сухим какао. Це гурман, проте без зайвої «їстівності».
Бестселер бренду, що не дивно. Досить якісна гурманіка, без зайвої солодкості і з дорогим звучанням.
Вердикт – 8.8.
Переглянути у Threads
