Ну а далі підемо одразу з важкої артилерії.
Наступним ароматом, що я для себе відкрив, був Terroni від Orto Parisi.
Насправді, далі історія з цим брендом, а також з основним проектом Алессандро Гуальтьєрі, у мене буде багатшою і я по праву вважаю його моїм улюбленим парфумером so far.
Тож Terroni. Глибокий деревний аромат, ДУЖЕ сильний, але не задушливий. Хороший ветивер з кедром під трохи солодкуватим, але спокійним, ванільним сиропом. В піраміді присутня малина, але для мене це димний гранат.
Амбра та бензоїн дають відчуття тепла, комфорту, ще й в поєднанні з мускулом. Дуже стійкий, шлейфовий, помітний. Запах димного осіннього ранку після обстрілів, або тихого вечора з пледом біля вогнища. Це 1ий з двох ароматів, що маю протягом всього часу дослідження парфумерії і він взагалі не небридає, якщо носити його з розумом. Він не для теплої погоди, не для сонячних днів. Він про багатошаровість, внутрішній спокій та затишок.
Мій вердикт – впевнені 9.2/10 і лише тому, що він не для всіх.
View on Threads