Не відходячи від каси важких ароматів від Гуальтьєрі – зустрічайте Boccanera від Orto Parisi.
Тут занадто все складно для мене. Він дуже цікавий, незвичний, але страшно задушливий. От ніби тут є все що я люблю: і шкіра, і мускус, і жасмин, і анімаліка. І от ніби він і не прям супер солодкий, але це щось страшне. Шоколад, какао і ваніль переплітаються з ібмирем та різними перцями. Це без жартів, цікаво і все б мало бути файно, але оце сильнюще поєднання всього важкого це просто без коментарів.
У мене на нього були великі плани після Terroni та Cuoium, але вони розбилися вщент. Він досі викликає у мене це страшно сильне відчуття нестримного бажання придбати ще, одночасно з думкою що я після нього не виживу 🥲. Якщо зустріну на вулиці, то це однозначно зробить мій день.Наразі для себе все ще сумніваюсь, але можливо дам другий шанс ближче до зими.
Вердикт – 6.5/10, але лише за свою цікавість та різносторонність. На пробу можу рекомендувати лише тим, хто не боїться складного і важкого.
View on Threads
