Як казав, маю не один аромат про абсент, тож сьогодні буде ще один. Він хоч і не самий «абсентовий», проте улюблений – Absinth від Nasomatto.
Це данина «зеленій феї» – легендарному полиновому лікеру, який у 19 ст надихав богему Парижа й був заборонений за нібито галюциногенність.
Старт – зелений удар з характерною кислинкою: гіркувато-травʼяний, різкуватий, майже аптечний. Образ розкривається сповна – наче вміст витриманої дубової бочки. Відчувається лакричний підтон, що додає гурманської грані.
Серце зосереджено навколо самого полину – сухий, високоякісний, ніби «свіжозрубана деревина». Якщо зануритися, то можна вловити ноти ромашки та шавлії. Все ж справжньою окрасою стає натуральний запах мокрої землі та чорного вологого ґрунту, які так і манять.
База – землистий ветивер із зеленим, деревно-травʼяним висиханням. Тут вже проступає тютюново-деревний акорд і амбра, а фіалка злегка «запудрює» композицію.
Мінімалістичний, проте якісний і впевнений аромат для поціновувачів.
Вердикт – 8.2.
View on Threads
